Публікації

Міністерство освіти і науки Українни
Департамент освіти і науки Хмельницької обладміністрації
Полонська міська рада ОТГ
Полонська гімназія
Величко Світлана Микитівна

Робота в групі –
цікаво та ефективно





Полонне 2017
Величко С. М. «Робота в групі - цікаво та ефективно» Методичний посібник для вчителів початкової школи. – Полонне, 2017.

Рецензенти:
Жалюк С.Л. ,заступник директора з методичної роботи Полонської гімназії

Посібник розкриває один із найефективніших шляхів розвитку активності учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є запровадження інтерактивних форм і методів навчання, а саме технології роботи в групах. Орієнтуючись на теоретичну базу вчителі початкових класів зможуть почерпнути корисні рекомендації.












Рекомендовано до друку науково - методичною радою Полонської
гімназії( протокол №1від 20.12.2016 р.)


Повноцінні тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю.
Песталоцці.
Завдання сучасної школи - розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, вміння ставити і вирішувати нові проблеми
Головне завдання освітнього процесу – розвиток в учнів умінь і навичок саморозвитку особистості шляхом упровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання та створення належних для цього умов. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, проведення рольових ігор, спільне розв’язання проблем. Навички, які необхідні учню для самостійного життя: розв’язувати конфлікти; активно слухати; критикувати думку, а не того, хто її висловив; аналізувати; приймати рішення. Формування особистості і її розвиток здійснюються в процесі навчання, якщо виконуються важливі умови:
• Створення позитивного настрою до навчання.
• Відчуття позитивної атмосфери у колективі для здійснення спільної мети.
• Можливість висказувати свою думку і вислуховувати товаришів.
• Учитель - це друг, радник, старший товариш.
Всі ці умови здійснюють інтерактивні технології кооперативного навчання: робота в парах і групах.
Навчання - це праця, а не розваги. Але ця праця може бути різною: примусова і нецікава, добровільна і розвиваюча творчій потенціал, коли навіть важке діло дає учням радість. Учнівська праця залишиться працею, але ефективність її буде більшою. В сучасній практиці дуже часто використовують фронтальні і індивідуальні форми роботи.
Диференційний підхід в навчанні при фронтальних формах організації навчальної діяльності фактично не може бути здійснено. При індивідуальній роботі використання диференційованого навчання здійснюється важко. Опит праці в школі підказує, що саме групова і парна робота найкраще допомагає розвитку комунікативних здібностей учнів. Але треба розрізняти "діяльність в колективі" і "колективну діяльність". Колективна діяльність дітей на перших стадіях носить формальний характер. Групова робота - це перш за все гра, гра в організацію, гра в навчання. Гра допомагає учням зрозуміти навчальну тему, знайти незрозумілості.
Головна мета групової і парної роботи - розвиток мислення учнів. Як в кожній грі, тут існують свої правила. Правила можуть бути опрацьовані заздалегідь і використовуватись в подальшій роботі. Правила можуть опрацьовуватись тут і зараз, тобто тільки для роботи над конкретним завданням. Правила можна доповнювати, змінювати. Але складати і опрацьовувати їх треба разом з учнями. «Положення про групову і парну роботу» затверджуються колективно і потім вся робота підпорядковується цім правилам. Наведу приклад таких правил:
• Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі.
• Дотримуйтесь правил активного слухання, головне - не перебивайте один одного.
• Обговорюйте ідеї, а не особистості, які висловили цю ідею.
• Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
• Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

На початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах особливо ефективна технологія роботи в парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота а парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання.
Найчастіше на уроках можна використовувати такі види роботи в парах:
• Гра "Незнайко" (один учень читає, інший виправляє помилки);
• "Інтерв'ю" (узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого тексту, статті і т.д.);
• Гра "Кіт і мишка" (зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного);
• "Взаємні запитання" (протестувати та оцінити один одного);
• "Щоденник подвійних нотаток" (проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент; сформулювати підсумок уроку чи серії уроків; дати відповіді на запитання учителя).
Для організації роботи в парах використовують такий алгоритм:
• Запропоновують учням завдання (запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації).
• Об'єднують учнів в пари, визначають, хто з них буде говорити першим, і прошу обговорити свої ідеї один з одним Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення.
• По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.
Співпраця в парах готує дітей для подальшої роботи в групах. Групова робота - це унікальна організація уроку. Вона забезпечує взаємодію між учнями і робить непрямим керування вчителя. Він виступає організатором початку і кінця роботи: формулює завдання, спільну інструкцію по його виконанню, разом з учнями приймає участь оцінки результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самоконтролю школярів. Дуже важливо, що оцінюється робота всієї групи, а не окремих учнів. Помилки дітей обговорюються тільки в групі. Робота учнів перетворюється із індивідуальної діяльності кожного учня в співпрацю. Учні вимушені навчитися домовлятися швидко, не враховуючи особисті інтереси. Поступово учень починає відчувати клас частиною свого світу, він зацікавлений в підтриманні дружніх стосунків. Ця форма роботи має велике значення для формування самостійності школяра. Працюючи в команді, учень має можливість проявляти ініціативу (вибрати завдання, порадити, як організувати роботу); вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.
Велике значення має процес розподілу дітей класу на групи. Дуже часто об'єдную дітей в групи з урахуванням їх особистих можливостей. Відомо, що слабкому учню потрібні не стільки сильні, скільки терплячі і доброзичливі партнери. Школяру з високою активністю потрібен партнер здібний слідкувати за ходом міркувань. Об'єднання дітей "по бажанню" не завжди дає продуктивний результат. Тому що особисті відношення стають головними в розподілі доручень і організації роботи.
Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення.
Виділяють головні напрямки при організації групової форми навчання:
1. Завдання треба сформулювати ясно і чітко. На початку роботи слід дати учням інструкції по виконанню роботи.
Наприклад, можна порадити учням розглядати предмет з різних точок зору. Або записати на дошці ключові слова для обговорення теми та інше.
2. Треба визначити, хто буде головуючим, посередником, секретарем, доповідачем. Розподілення вчителем ролей в групі має особливе значення на перших етапах формування груп. Пізніше це можуть робити самі учні.
3. Поведінка учителя під час групової роботи. Учитель, працюючий з малими групами може:
• контролювати,
• організовувати,
• оцінювати роботу учнів,
• пропонувати учням різні варіанти рішення,
• бути наставником, джерелом інформації.
Кожен педагог використовуючи роботу в групах повинен пам'ятати:
• Недоцільно приділяти свою увагу тільки одній групі, забувши про інші.
• Виправляти помилки (окрім тих випадків, коли учні самі звертаються по допомогу).
• Недоцільно виправляти або критикувати перші висловлювання, навіть, якщо припущено грубу помилку. Цю роботу повинні виконати учні в доброзичливій формі.
• Непотрібно давати відповідь на запитання, якщо на нього може відповісти будь хто з учнів.
Педагогу не слід ходити по класу або стояти біля однієї парти. Учні дуже часто соромляться висказувати думку в присутності учителя. Але ближче до кінця роботи, коли учасники вже ведуть розмову, педагог може прийняти участь в обговоренні: слухати, направляти, відповідати на питання.
За технологією застосувань парну і групову роботу можна поділити на слідуючи види:
• Збирання інформації з певної теми.
• Інтенсивна перевірка обсягу й глибини знань.
• Розвиток вмінь аргументувати власну позицію.
Працюючи з групами, я спираюсь на такі принципи:
Принцип рівності позицій передбачає партнерські стосунки усіх членів
групи, визнання цінності кожного, інтересів та прийняття один одного,
при цьому учитель часто сам виступає в ролі рівноправного учасника
групи. Тобто всі учасники мають однакові права й обов'язки.
Принцип активності. Активність групи залежить від кількох чинників:
рівня зацікавленості проблемою, рівня обізнаності, досвіду групової
роботи, стосунків у групі тощо.
Принцип дослідницької і творчої позиції учасників. Він зумовлює
учасників групи самим вирішувати проблеми, відкривати вже відомі
закономірності.
Принцип зворотного зв'язку. Передбачає відкрите, аргументоване та
конструктивне висловлювання всіх членів групи стосовно різних ситуацій,
які виникають у процесі виконання завдань.
Принцип довірливого спілкування у групі дозволяє закріпити довіру,
почуття спільності та причетності.
Принцип партнерського спілкування. Визначається цінністю особистості
іншої людини, урахуванням інтересів партнерів, активністю сторін,
взаємною гуманістичною установкою партнерів, прагненням до співучасті,
співпереживання, прийняття один одного.
Послідовна реалізація принципів групової роботи забезпечує якісну
групової роботи забезпечує якісну
відмінність таких занять від занять із використанням традиційних методів навчання.
У своєму класі я використовую роботу в групах на підсумкових тематичних уроках. Але така модель ефективно поєднується і з традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.
Об’єднуючи учнів у групи ( не більше 6 чоловік), я визначаю якими вони у
мене будуть : гетерогенна чи гомогенна. Адже у гомогенній групі
об'єднуються учні однакового рівня знань, а в гетерогенній - різного
рівня.
У групі призначається лідер, який би узагальнював і оцінював роботу
групи та учасників. Лідера обирає учитель або самі діти. Завдання для
груп підбираються диференційовано, щоб всі могли виконувати їх протягом
певного часу.
Я використовую різні способи створення груп:
- на основі розташування учнів, що вже існує в класі (за сусідніми
партами, в одному ряду);
- учні самостійно формують групи;
- лідери самостійно формують собі групи;
- згідно з інтересом до розв’язання кола питань;
- лідер групи визначає проблему, і члени групи розходяться відповідно до
груп;
- групи створюються поетапно( деякі групи працюють самостійно і, в міру
опанування матеріалом, учні переходять у групи).
При проведенні спільної роботи спілкування у парі чи групі одних і тих
же учасників може набриднути, бо діти люблять новизну, різноманітність.
Тому учасників час від часу міняю.
Використовуючи на уроці групові форми роботи, я продумую кожен етап
навчального простору. Робота в групах передбачає діалог, отже,
розташувати учнів потрібно таким чином, щоб вони завжди мали змогу
бачити очі співрозмовника, могли вести обговорювання. Якщо правильно
організувати навчальний процес, то питання з дисципліною не виникатиме.
Таку форму роботи рекомендується проводити не частіше 2- 3 разів на
тиждень по 10 хвилин на уроці та на уроках узагальнення матеріалу.
Навчальна діяльність у групі містить декілька послідовних моментів:
засвоєння навчального завдання, яке група повинна виконати;
процес обговорення, дослідження, пошуку;
узагальнення, систематизація, підбиття підсумків групової роботи;
звіт групового розв'язання даної проблеми, питання, завдання.

Перш, ніж використовувати у структурі уроку різноманітні форми групової
навчальної діяльності, звертаю увагу на дотримання певних правил.
Заримовані правила краще запам’ятовуються.
Для швидкого реагування в групах існує певна система символів.
Початок роботи (взялись за руки).
за руки).
Готова відповідь (піднятий великий палець).
Не згоден (великий палець опущений вниз).
Час добігає кінця (пальці тарабанять по столі).
«Досить» (плескання в долоні).
«Потрібна допомога» (долоні перевернуті догори).
Дітям така система реагування дуже подобається і вони швидко її
вивчають.
Крім того ми виготовили сигнальні картки для зв’язку групи з учителем:
зелена - завершення роботи;
жовта —робота триває;
червона — прохання про допомогу.
Періодично для перевірки роботи груп застосовую таку форму, коли кожна
група витягує собі квиток :
- за всю групу відповідає лідер - "Довір'я";
- за групу відповідає один із групи - "Делегат";
- за групу відповідає, вибраний учителем — "Вибір";
- відповідають всі члени групи - "Всі-всі";
- коли надається ще одна можливість виправитися - "Шанс".
На уроках налагодженню приязних стосунків використовую ігри та ігрові прийоми .
Ігрові прийоми з візуальним контактом погляду.
"Вітання" (для пари)
Називаю час доби - "ранок", "день", "вечір", а діти відповідним чином вітаються, звертаючись до товариша, наприклад: "Доброго ранку, Марійко!"
"Веселі зайчики" (для пари)
Школярі повертаються один до одного, зустрічаються поглядами і показують зайчиків: ставлять руки над головою і ворушать "вушками"(кистями рук).
"Підморгни товаришеві" (для пари)
Кожен учень повертається до товариша і підморгує йому.
"День - ніч" (для пари)
Діти повертаються один до одного. За командою вчителя "ніч" - затуляють обличчя руками, за командою "день" - зустрічаються поглядом з товаришем.
"Хто швидше" (для пари)
Діти повертаються в протилежному один до одного напрямку. За командою вчителя потрібно повернутися до товариша і зустрітися з ним поглядом
"Піжмурки" (для пари)
Діти лягають обличчям на парти і затуляють голову руками. За командою вчителя "Раз, два, три! Товариша знайди!" учні зустрічаються поглядом зі своєю парою.
Ігрові прийоми з динамічними дотиками, потисканням рук, дотиками долонями.
" Долоньки" (для пари)
Діти повертаються один до одного і плескаються долоньками: спочатку своїми, потім разом із сусідом.
"Мізинчики - братики " (для пари)
Учитель пропонує дітям привітатися мізинцями (аналогічно потисканню рук)
"Погойдай сонячного зайчика " (для пари)
Діти роблять руками "стільчик" і "гойдають" на ньому сонячного зайчика.
" Пилочка" (для пари)
Діти повертаються один до одного, беруться за руки і "ріжуть" "пилочками", тобто здійснюють рухи руками вперед - назад.
" Печу бабку" (для пари)
Діти повертаються один до одного, беруться за руки і промовляють віршик:
Печу, печу бабку,
Саджу на лопатку -
Шусть у піч!
Одночасно з промовлянням вірша відбувається імітація відповідних рухів: спочатку похитування руками, потім витягування рук до протилежного краю парти.
" Ланцюжок"
(для пари)
Діти повертаються один до одного, беруться за руки і тягнуться якнайвище.
" Один за всіх і всі за одного!"
(для четвірки)
Пара дітей повертається до пари, яка сидить позаду них. Учні по черзі простягають руки вперед, ставлять долоні одна на одну і промовляють девіз: "Один за всіх і всі за одного!"
" Надуваємо кульку"
(для пари або четвірки)
Діти повертаються один до одного, беруться за руки в показують, як збільшується повітряна куля, що надувається (роблять коло руками, поступово збільшуючи його).
" Швидкі долоньки "
(для четвірки)
Діти разом утворюють коло руками (не беручися за руки, а кладуть долоні на одну: кожна ліва рука знизу, а права - зверху), потім плескають долоньками по колу.
Одним із дієвих засобів є показова робота пар біля дошки, за якою спостерігають усі учні класу. Це можуть бути різноманітні ігрові прийоми або ігри, які поступово ускладнюються. У всіх випадках спільним є те, що вчитель спочатку повідомляє школярам правила гри. Ускладнення полягає в тому що:
1. Спочатку викликаю до дошки одного школяра і сама граю роль учасника пари. Учитель - ведучий, учень виконує завдання.
2. Знову викликаю до дошки одного школяра і сама граю роль учасника пари, однак відмінність від попереднього варіанту полягає в тому, що після вчителя ведучим стає учень.
3. Учитель викликає до дошки двоє учнів, які по черзі грають роль ведучого.
Тобто відбувається поступовий перехід до рівноправної взаємодії гравців:
Учитель - учень - учитель - учень - учитель - учень.
На конкретному прикладі це виглядає так.
Гра "Пори року"
Варіант І.
Викликаю до дошки одного учня і сама граю роль учасника пари. Називаю слова, а учень плескає в долоні, коли чує назви пір року.
Варіант ІІ.
Викликаю до дошки двох учнів. Спочатку один школяр називає слова, інший - плескає в долоні, коли чує назви пір. Року. Потім учні міняються ролями.
Варіант ІІІ
Викликаю до дошки двох учнів. Спочатку один школяр називає слова, інший - плескає в долоні, коли чує назви пір року. Потім учнів міняються ролями.
Варто зауважити, що через деякий час, якщо сильні учні можуть впевнено грати роль ведучих, можна переходити до спрощеного алгоритму впровадження нової гри, розпочинаючи з варіанту "Учитель - учень - учитель - учень - учитель - учень".
Для формування в молодших школярів уміння співпрацювати доцільно застосовувати для показової роботи пар такі ігри:
1. Виховання почуття відповідальності та довіри.
Гра "Дід Панас навпаки"
Викликаю до дошки двох школярів. Першому з них зав'язую непрозорою хустиною очі, а другий учень має провести товариша до заданого місця в класі так, щоб той ні до чого не доторкнувся.
2. Формування вміння уважно слухати товариша (концентрувати увагу на товаришеві)
Гра "Що змінилося?"
Викликаю до дошки двох школярів і пропоную одному з них уважно розглянути свого товариша. Потім учень відвертається, а вчитель вносить зміни у зовнішній вигляд іншого (для дівчинки це може бути додаткова прикраса для волосся тощо). Учень повертається і каже, що змінилося.
Потім викликаю іншу пару.
Гра "Дзеркало".
Гра проводиться попарно. Потрібно повторювати один за одним, пози, погляди. Спочатку сама граю роль учасника пари, а потім викликаю до дошки двох школярів, один з яких показує, що потрібно роботи, а інший - "віддзеркалює".
Орієнтовні варіанти завдань:
1. повтори рухи тіла (зігнутися, випрямитися, присісти, руки в боки або в той самий бік).
2. Подивитися у тому ж напрямку, що й товариш (вверх, вниз або в той самий бік).
Гра "Луна"
Правила гри аналогічні правилам гри "Дзеркало".
Орієнтовні варіанти завдань: повтори слова, голосні звуки, нескладний ритм тощо.
Гра "День - ніч"
Спочатку викликаю до школи одного школяра, а граю роль учасника гри. Педагог дає команди, учень їх виконує. За командою "ніч" потрібно заплющити очі, за командою "день" - розплющити. Потім учасники гри міняються ролями: учень дає команди, учитель - виконує.
Далі вчитель викликає до школи двох учнів.
Гра "Рибалки"
Спочатку вчитель сам грає роль учасника пари. Згодом можна викликати до дошки двох школярів. Один з них формулює завдання, інший - "ловить" те, що задано, плескаючи долонями. Потім учні міняються ролями.

Наведу декілька прикладів форм групової роботи на уроках: Карусель
Розставте стільці для учнів у два кола. Учні, які сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центра, а ті, які сидять у зовнішньому - обличчям до них. Таким чином, кожен сидить навпроти іншого. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета: пройти все коло, виконуючі поставлене завдання.
Акваріум
Метод «Акваріум» є ефективним методом розвитку вмінь ведення дискусії. Тобто, щоб учень умів вести дискусію, займати активну позицію в комунікативних ситуаціях необхідно практикувати такий вид групової роботи.
Слід об'єднати учнів у групи по 4-6 учнів і запропонувати їм ознайомитися із завданнями. Одна із груп сідає в центрі класу. Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії. Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується впроголос упродовж 3-5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, які перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення. По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а учитель ставить класу запитання:
• Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?
• Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
Така бесіда може тривати 2-3 хвилини. Після цього місце в «акваріумі» займає група, котра обговорює наступну ситуацію.
Наприкінці вчитель має обговорити з учнями перебіг групової роботи, прокоментувати міру оволодіння навичками дискусії в малих групах.
Ажурна пилка
Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.
Під час роботи за допомогою технології «Ажурна пилка» учні повинні бути готовими працювати в різних групах.
• Спочатку учень працюватиме в «домашній» групі.
• Потім він в іншій групі буде виступати в ролі експерта з питання, над яким він працював в «домашній групі» та отримає інформацію від представників інших груп.
• В останній частині заняття учень знову повертається в свою „домашню" групу, для того щоб поділитися тією інформацією, яку йому надали учасники інших груп.
"Домашні" групи
Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює цей матеріал.
"Експертні" групи
Після того, як учитель об'єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, що вивчається в їх "домашній" групі.
Парна і групова робота мають значні переваги. На відміну від лекції, де переважає монологічна мова педагога, і від самостійної роботи учнів на заняттях з використанням групової і парної роботи відбувається відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв'язків між усіма присутніми, стимулюючи процеси глибокого осмислення діяльності. полегшують результативності процесу. Парна і групова діяльність - це спільна діяльність учителя й учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та розвитку творчості. В. Сухомлинський зазначав, що "...без творчого життя особистість не може бути вихованою, без творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні взаємовідносини". Саме творчість стимулює розвиток мислення, інтересів, дослідницьку діяльність.
Мозковий штурм
Також дуже поширеним й широко використовуваним є метод «Навчального мозкового штурму».
Алгоритм дій: 1. Обов'язково провести інструктаж груп. 2. У групі обирається ведучий, секретар, спікер. Чітко регламентується час для всіх етапів роботи. 3. Перший етап - створення банку ідей (найнеймовірніших). 4. Другий етап - аналіз ідей у групі. 5. Третій етап - обробка результатів. Озвучення спікером результатів роботи групи перед класом. 6. Підсумки. Головним правилом є – НЕ КРИТИКУЙ!

На закінчення декілька порад по учителеві по організації групової роботи :
- не можна змушувати до загальної роботи дітей, які не хочуть разом працювати;
- слід дозволити відсісти в інше місце учневі, який хоче працювати один;
- групова робота повинна займати не більше 15-20 хвилин в I - II класах, не більше 20-30 хвилин - в III - IV класах;
- не можна вимагати в класі абсолютної тиші, оскільки діти повинні обмінятися думками, перш ніж представити "продукт" спільної праці. Нехай в класі існує умовний сигнал, що говорить про перевищення допустимого рівня шуму (звичайний дзвоник);
- не можна карати дітей позбавленням права брати участь в спільній роботі.
В груповій роботі не можна чекати швидких результатів, усе освоюється практично. Не варто переходити до складнішої роботи, поки не пропрацюють прості форми спілкування. Потрібний час, потрібна практика, розбір помилок. Це вимагає від учителя терпіння і копіткої роботи.



















Список використаних джерел
1. Бех І.Д. Виховання оссобистості: Особистісно орієнтований підхід.- К.: Либідь, 2003 р.с 280 с.
2. Грицюк О.І.Практичне використання інтерактивних методів навчання на уроках у початковій школі // Початкове навчання та виховання. — 2011. — № 27 (283).
3. Державний стандарт початкової загальної освіти . [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/education/average.
4. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська.
– К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
5. Дівакова І. Інтерактивні технології навчання у початкових класах. Тернопіль: Мандрівець 2008 р.
6. Досяк І.М. Нестандартні уроки з використанням інноваційних технологій.1-4 класах/І.М. Досяк.-К.:Вид.гр. «Основа», 2007 р.
7. Єльникова О. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій / Єльникова О.// Дайджест педагогічних ідей та технологій «Школа - парк»2001р.
8.Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. — X.: Основа, 2010.
9. Ельконін Д.Б. Психологія гри.- Видання друге.- М.: Гуманітарний видавництво центр ВЛАДОС, 1999. - 360 с.
10. Карасик А. Р. Активізація пізнавальнихпроцесів / А. Р. Карасик // Початкова освіта. – 2002. – № 14 (158). – С. 6.
11. Коберник Г. Виховний та розвивальний потенціал інтерактивних технологій навчання/ Г.Коберник // Сільська школа України.-2006р.- №16-18
12. Коваль Л.В. Сучасні навчальні технології в початковій школі.- Л.В. Коваль.-Д.: ТОВ «Юго-Восток», 2006 р.
13. Максимова Н. Інтерактивні методи навчання : Крок у майбутнє /Н. Максимова, Л.Порох.- Рідна школа-2008 р. №12.
14. Матвійчик В. Психолого педагогічні аспекти роботи з обдарованими дітьми. // Психологічна газета – 2007 - №10)
15. Пєхота О. М. Освітні технології: навчально-методичний посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. – К. : А.С.К., 2003. – 255 с
16. Побірченко Н., Коберник Г. Інтерактивне навчання в системі нових освітніх технологій //Початкова школа. - 2004.. -№11 .- С. 8-10.
17. Пометун О.І. Інтерактивні методи та системи навчання. / О.І. Пометун, Л.В.– К.: 2007р.
18. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 2002. - №3.
19. Телятник К.В. Проблеми інформаційного супроводу навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу // Завуч. – 2009 р. - № 1. с.3.
20.Тименко В.П. Кожний урок нестандартний / Володимир Тименко // Початкова школа. – 1991. - №1. с. 18 – 23.
21. Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність / В. В. Химинець. –
Тернопіль : Мандрівець, 2009. – 360 с.
22. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Інноваційна спрямованість процесу виховання на сучасному етапі розвитку освіти // Наша школа. — 2008. — № 4.
23. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Сучасні підходи до організаційно-методичного супроводу інноваційної діяльності класного керівника // Класному керівнику. Усе для роботи. — 2009. — №6
24. http://plekalnya.com.ua/forum.php?page=discussiontext&article=8&discussion=5
25. http://elibrary.kubg.edu.ua/2421/1/Krravchuk_L_3.pdf